The Byzantine Forum
Newest Members
Melkite Catholic, Alexander T., Raphael1999, Adrián Badida, fr nick
5641 Registered Users
Who's Online Now
1 registered members (JLF), 170 guests, and 243 spiders.
Key: Admin, Global Mod, Mod
Latest Photos
Byzantine Nebraska
Church of the Holy Trinity (UGCC) - Brazil
Papal Audience 10 November 2017
Upgraded Russian icon corner
Russian Greek Catholic Global Congress
Forum Statistics
Forums26
Topics34,839
Posts412,472
Members5,641
Most Online3,380
Dec 29th, 2019
Previous Thread
Next Thread
Print Thread
Page 1 of 2 1 2
UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification #316589 03/26/09 03:35 PM
Joined: Nov 2007
Posts: 262
H
Halia12 Offline OP
Member
OP Offline
Member
H
Joined: Nov 2007
Posts: 262
Can anyone here find the press release from the UOC-KP?
I am also wondering what about the "UAOC representatives conjured up unrealistic requirements". One guess is that Patriarch Filaret must resign and a new Patriarch be elected.

Quote
UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification

25.03.2009, [Kyiv] - The Ukrainian Orthodox Church - Kyivan Patriarchate released an official statement denying accusations of putting pressure on the Ukrainian Autocephalous Orthodox Church to join its branch of orthodoxy in the
Ternopil region.

"Decisions to join the Kyivan Patriarchate are taken by [the UAOC] entirely voluntarily and without any pressure on the part of our church," stressed the document in reference to the recent admittance of several UAOC parishes into the UOC-KP in Ternopil. RISU's Ukrainian-language site posted this story on 24 March 2009.
The press release also noted that "the UOC-KP and the UAOC have repeatedly voiced their aspirations to unify in the past, but each time, UAOC representatives conjured up unrealistic requirements that curbed the unification process." At the same time, the release stated the UOC-KP's readiness to unify
into one church, despite the resistance of the UAOC episcopate, on the grounds that it "cannot reject such initiative from UAOC clergy and parishes."

In addition, the statement points out that according to Ukrainian law, clergy and believers can themselves define their affiliation to a specific church: "No prior notification of authorities or statement of withdrawal of a specific
church from its governing bodies is stipulated."

Further, the document rehashes the decisions of the Local Council of 1993, according to which parishes referred to as UAOC in statutory documents have the right to retain their name.

Finally, the text includes an address of the UOC-KP hierarchy, calling the head and bishops of the UAOC to a dialogue as a stepping-stone to unification in one local Ukrainian Orthodox Church.

http://www.risu.org.ua/eng/news/article;28092/

Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Halia12] #316603 03/26/09 07:03 PM
Joined: May 2007
Posts: 1,028
A
asianpilgrim Offline
Member
Offline
Member
A
Joined: May 2007
Posts: 1,028
Could somebody explain why the UOC-KP and the UAOC are split in the first place?

Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Halia12] #316613 03/26/09 09:56 PM
Joined: Jan 2007
Posts: 1,133
Father Borislav Offline
Member
Offline
Member
Joined: Jan 2007
Posts: 1,133
Please forgive me ahead of time if I offend, but why exactly is it unreasonable to ask that a deposed and excommunicated man who became a pseudo patriot of Ukraine after he lost the election for the throne of Patriarch of Moscow and All Russia be removed from the post that he has no right to occupy?

Patriarch Filaret is also alleged to have stolen parishes from the UOCUSA.



Originally Posted by Halia12
Can anyone here find the press release from the UOC-KP?
I am also wondering what about the "UAOC representatives conjured up unrealistic requirements". One guess is that Patriarch Filaret must resign and a new Patriarch be elected.

Quote
UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification

25.03.2009, [Kyiv] - The Ukrainian Orthodox Church - Kyivan Patriarchate released an official statement denying accusations of putting pressure on the Ukrainian Autocephalous Orthodox Church to join its branch of orthodoxy in the
Ternopil region.

"Decisions to join the Kyivan Patriarchate are taken by [the UAOC] entirely voluntarily and without any pressure on the part of our church," stressed the document in reference to the recent admittance of several UAOC parishes into the UOC-KP in Ternopil. RISU's Ukrainian-language site posted this story on 24 March 2009.
The press release also noted that "the UOC-KP and the UAOC have repeatedly voiced their aspirations to unify in the past, but each time, UAOC representatives conjured up unrealistic requirements that curbed the unification process." At the same time, the release stated the UOC-KP's readiness to unify
into one church, despite the resistance of the UAOC episcopate, on the grounds that it "cannot reject such initiative from UAOC clergy and parishes."

In addition, the statement points out that according to Ukrainian law, clergy and believers can themselves define their affiliation to a specific church: "No prior notification of authorities or statement of withdrawal of a specific
church from its governing bodies is stipulated."

Further, the document rehashes the decisions of the Local Council of 1993, according to which parishes referred to as UAOC in statutory documents have the right to retain their name.

Finally, the text includes an address of the UOC-KP hierarchy, calling the head and bishops of the UAOC to a dialogue as a stepping-stone to unification in one local Ukrainian Orthodox Church.

http://www.risu.org.ua/eng/news/article;28092/

Last edited by Irish Melkite; 03/27/09 06:07 AM. Reason: corrected name and tone
Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Father Borislav] #316616 03/26/09 10:49 PM
Joined: Jun 2006
Posts: 5,564
F
Fr Serge Keleher Offline
Member
Offline
Member
F
Joined: Jun 2006
Posts: 5,564
If - as appears to be the case - the only barrier to the unification of the "Ukrainian Autocephalous Orthodox Church" and the "Ukrainian Orthodox Church - Kyiv Patriarchate", one should bear in mind that in the ordinary course of human events Filaret will not be Patriarch forever. I don't know his age off-hand, but he is certainly no "spring chicken".

Surely it is sensible to compromise the matter - perhaps by electing a coadjutor to the Patriarch with a veto and a right of succession, and make sure that this coadjutor comes from the ranks of the "Ukrainian Autocephalous Orthodox Church". That is one possible procedure; there are others. But the situation must be resolved to the satisfaction of both sides.

Fr. Serge

Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Fr Serge Keleher] #316621 03/26/09 11:44 PM
Joined: Jan 2007
Posts: 1,133
Father Borislav Offline
Member
Offline
Member
Joined: Jan 2007
Posts: 1,133
In my humble opinion any talks of unity in Ukraine which do not include the UOC under his Beatitude Vladyka Volodymyr Sabodan aren't legitimate.

Lets not forget that there is only 1 Canonical Church in Ukraine, and neither KP nor UAOC is recognized by ecumenical Orthodoxy.

Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Father Borislav] #316625 03/27/09 12:23 AM
Joined: Mar 2009
Posts: 10
D
Dn James Offline
Junior Member
Offline
Junior Member
D
Joined: Mar 2009
Posts: 10
One would think that the unification of these two groups was possibly a prerequisite of Constantinople to its recognition of a second Ukrainian Church.

Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Dn James] #316647 03/27/09 03:42 AM
Joined: Jan 2007
Posts: 1,133
Father Borislav Offline
Member
Offline
Member
Joined: Jan 2007
Posts: 1,133
I think the unification of all UOC, UOC-KP and UAOC is needed for canonical autocephally in Ukraine.


Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Father Borislav] #316653 03/27/09 06:09 AM
Joined: Oct 2003
Posts: 9,962
I
Irish Melkite Offline
Global Moderator
Member
Offline
Global Moderator
Member
I
Joined: Oct 2003
Posts: 9,962
A caution - regardless of one's personal opinions of individuals, it is the standing policy of this site that clergy and hierarchs of the apostolic Churches, Catholic and Orthodox - whether deemed canonical or not, will be spoken of in a manner respectful of the office they hold - whether one deems them to validly hold it or not. They are not referenced by their secular surname!

Many years,

Neil


"One day all our ethnic traits ... will have disappeared. Time itself is seeing to this. And so we can not think of our communities as ethnic parishes, ... unless we wish to assure the death of our community."
Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Father Borislav] #316675 03/27/09 01:33 PM
Joined: Apr 2006
Posts: 580
M
Miller Offline
Member
Offline
Member
M
Joined: Apr 2006
Posts: 580
Here is the official press release from the KP:

Quote
Заява прес-центру Київської Патріархії

Офіційно, Mіжцерковні стосунки

Щодо рішення Священного Синоду
про прийняття до складу Київського Патріарахту
парафій УАПЦ в Тернопільській області


У зв’язку з появою коментарів щодо рішення Священного Синоду про прийняття до складу Київського Патріархату парафій УАПЦ в Тернопільській області прес-центр Київської Патріархії повідомляє наступне.

І Київський Патріархат, і УАПЦ не одноразово декларували своє прагнення до об’єднання в єдину Церкву. Проте щоразу, коли справа підходила до реальних дій, з боку представників єпископату УАПЦ починали ставитися завідомо неприйнятні вимоги, які зупиняли об’єднавчий процес. Наша Церква і надалі готова до об’єднавчого процесу. І в той час, коли на рівні єпископату УАПЦ ця ініціатива досі не знаходила належної підтримки, Київський Патріархат не може відкидати появу такої ініціативи з боку духовенства і парафій УАПЦ.

Ми засвідчуємо, що Київський Патріархат не проводить якої-небудь спеціальної агітаційної роботи серед духовенства і парафій УАПЦ. Рішення про приєднання до Київського Патріархату приймаються ними цілком добровільно і без будь-якого примусу чи тиску з боку нашої Церкви.

Згідно до українського законодавства духовенство і віруючі самі можуть визначати приналежність до тої чи іншої Церкви. Попереднє повідомлення про це органів влади не передбачене, як не передбачене і подання заяв про вихід з юрисдикції тої чи іншої Церкви до її керівних органів. Слід зазначити, що і Предстоятель, і єпископи УАПЦ, які раніше перебували у складі Київського Патріархату, не подавали письмових заяв про свій вихід з нашої Церкви.

Також повідомляємо, що згідно до рішень Помісного Собору 1993 р. парафії, що мають в статутних документах назву «УАПЦ», як виключення мають право на її збереження.

Підкреслимо, що серед вірних і духовенства Київського Патріархату та УАПЦ існує щире прагнення до єдності. До об’єднавчого процесу готовий і єпископат Київського Патріархату. Тому ми ще раз закликаємо Предстоятеля і архієреїв УАПЦ до діалогу і обєднання в єдину Помісну Православну Українську Церкву.


Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.
http://www.cerkva.info/2009/03/23/ziava.html


Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Dn James] #316679 03/27/09 01:59 PM
Joined: Apr 2006
Posts: 580
M
Miller Offline
Member
Offline
Member
M
Joined: Apr 2006
Posts: 580
Originally Posted by Dn James
One would think that the unification of these two groups was possibly a prerequisite of Constantinople to its recognition of a second Ukrainian Church.


Sounds good.
For those who read Ukrainian here ia an interview on the topic of EC accepting the KP. Sorry I have not found an English translation yet:
Quote
Київська поправка



Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет про православ’я в сучасному світі та роль у ньому України
Чекан Олена Єленський Віктор

Якщо майбутній історик спробує викласти всю історію православ’я в Україні на одній-єдиній сторінці, то майже напевно і тоді на ній знайдеться місце для Патріарха Філарета. Його кленуть і славлять, демонізують і героїзують. Інколи навіть важко усвідомити, що така постать – наш сучасник.

У. Т.: Ваша Святосте, у вас у приймальні багато людей. Із чим вони приходять?

– Просять допомогти збудувати церкву – Київська патріархія торік виділила п’ять мільйонів гривень на храмобудівництво. Приходять єпископи, священики, миряни... По розлучення приходять – щотижня близько десяти людей. Менше – по дозвіл відспівати самогубців. І все ж самогубців багато. Причина – люди не вірять у вічне життя. Розчавлені проблемами, безсилі їх вирішити, вони хочуть покінчити з ними разом із життям. Але тим самим прирікають себе на вічні муки...

У. Т.: Ви священнослужитель уже майже шістдесят років. Як міняється ваша паства, наприклад, порівняно з радянськими часами?

– І тоді віруючих було чимало. Але часом це були анонімні християни, які не наважувалися відвідувати храми. Зараз таємні стали явними, але не вони становлять більшість парафіян. До віри прийшла величезна кількість людей: і вчорашні комуністи, й інтелігенція, й дуже багато молоді. Ці нові вірні і є основною частиною Київського патріархату. Люди приходять молитися родинами, це вже зовсім нове покоління, яке хоче свідомо вчитися віри.

У. Т.: Але скидається на те, що більшість людей, які заповнюють хра­­ми, йдуть туди, бо модно, йдуть по ритуал, а не по віру...

– Що ж, справді, більшість іде до храмів, коли треба щось освятити – на Водохреще, Великдень, Трійцю, Спас... Але дедалі більше тих, хто йде молитися й брати участь у літургії. І це здебільшого молодь.

У. Т.: Після падіння комунізму багато йшлося про потребу реформ у православ’ї. Зараз ці розмови вщухли. Що це означає?

– Це означає, що всі ці так звані реформи не можуть бути реалізовані.

У. Т.: Чому?

– Тому, що віра для багатьох втілюється в традиції. І зміни вони сприймають як замах на віру. Па­м’ятаєте, як радикально заходилися після 1917 року реформувати все і вся: хотіли прибрати іконостаси, поставити пристіл на середину храму, дозволити єпископам одружуватися? І чим закінчила та так звана жива церква? Повним крахом! А церква з традиціями, які, здавалося б, віджили, встояла і пережила радянські часи.

У. Т.: А духовенство змінилося за часи незалежності?

– За радянських часів духовенство було непохитніше у своїх християнських ідеалах. Тоді у священство потрапляли через випробування: це боротьба з владою, партією і комсомолом, які наполягали, щоб молода людина не йшла в священики. Нині – свобода. У духовенство інколи приходять люди не з такою міцною вірою. Йдуть по матеріальні блага, кар’єру, благополуччя. Не хочу сказати так про всіх, бо є багато ідейних священиків. Саме завдяки їм зводять храми. Зараз по Україні православних храмів збудовано вже більше трьох тисяч. Причому будують не лише в містах, а й у маленьких селах, де є активні священики.

У. Т.: Ваша Святосте, ви вже майже два десятиріччя боретеся за єдину помісну православну церкву в Україні. В якому стані, на ваш погляд, ця справа нині?

– У наближенні до такої церкви. Є позитивні зрушення і в Українській автокефальній православній церкві, і в Українській православній церкві Московського патріархату. Очевидно, що в Московському патріархаті значна частина духовенства і єпископату бачить своє майбутнє в єдиній помісній церкві. Треба тільки зважати на те, що новий Патріарх Московський рішучіше відстоюватиме інтереси Російської і церкви, і держави.

У. Т.: Ви добре знаєте новообраного Патріарха Кирила. Якої ви думки про нього?

– Він людина розумна, вольова, інтелігентна, але не духовна. Це означає, що питання істини, віри для нього другорядні. Його основні питання земні, церковні, організаційні. Тому всі свої здібності він буде докладати до того, щоб зберегти українську церкву за Москвою. Але я впевнений, що ми переможемо. Тому що істина, правда завжди перемагає. Чому розвалилася величезна наддержава СРСР? Ніхто й гадки не мав, що вона може зникнути, але ж зникла. Тому що зводилася на неправді. Коли я почув слова Рейгана, що СРСР – імперія зла, спочатку обурився. Але згодом зрозумів, що Рейган мав на увазі атеїзм, безбожжя, яке є злом саме в собі. І ми переможемо, бо ми праві. Ми хочемо жити з росіянами в мирі й злагоді, як рідні, але – незалеж­ні. Хай вони будуть великими, але великими без нас. А те, що Україна не має автокефальної церкви, це величезна історична несправедливість. Україна дала християнство Росії. Державність і віра пішли з Києва, а Україна не мала до останніх часів ні державності, ні своєї церкви.

У. Т.: А якою може бути насправді реальна модель отриман­­ня автокефалії для православної церкви в Україні?

– Об’єднання.

У. Т.: З Українською автокефальною?

– Ні. З нашою автокефальною – це вже майже вирішено, попри волю деяких єпископів. Я кажу про Українську церкву Московського патріархату. Коли ми об’єднаємося, автокефалія сама собою прийде.

У. Т.: Від чого залежить процес об’єднання? Які вирішальні чинники?

– Предстоятель. Якщо він хоче, щоб в Україні була одна помісна церква, то повинен відокремитися від Москви.

У. Т.: Але в цій церкві дуже відмінні погляди на необхідність автокефалії. Її предстоятель не може на це не зважати...

– Це московська методика боротьби. Вони завжди кажуть: «Не всі хочуть». Так, не всі хочуть. А от, коли обирали Кирила, всі хотіли? Ні. Але він став патріархом. Так чому ж одна мірка до обрання патріарха, а інша – до утворення єдиної помісної церкви в Україні?

У. Т.: Але тоді б, наприклад, Кримська єпархія відкололася й пішла би безпосередньо під омофор Московського патріархату.

– Краще одна єпархія відійде, але українська церква буде єдиною, сильною і визнаною. Тоді в Україні припиниться ворожнеча між Київським і Московським патріархатами. І суспільство буде консолідоване, бо за нинішніх політичних умов тільки православна церква може консолідувати суспільство. До речі, в Криму є і Українська православна церква Київського патріархату.

У. Т.: Ваша Святосте, повернімося в літо 2008 року, до візиту в Київ Вселенського патріарха Варфоломія. Тоді всі очікували, що от-от Варфоломій прийме під свій омофор Українську православну церкву Київського патріархату й Українську автокефальну православну церкву. Чому цього не сталося?

– Бо в нас і у Вселенського патріарха була різна мета. Наша – увійти на короткий термін до Константинопольського патріархату і вийти звідти автокефальною церквою. Його – зробити Київський патріархат частиною Константинопольської церкви й таким чином зміцнити її. А автокефалію нам дати в майбутньому, коли – невідомо. Та нам немає різниці – бути в Московському патріархаті чи в Константинопольському. Тобто вийшли з одного ярма, потрапили – в інше.

У. Т.: А якими були попередні домовленості й що означає «увійти на короткий термін»?

– Попередні домовленості були такі, що Українська церква від Константинопольського патріарха­­ту отримає томос (грецьк. – постанова, визначення – Ред.) про автокефалію Української церкви. Не від Московського патріархату, а від Константинопольського. А нам сказали: «Ви входьте, а потім ми вам дамо томос».

У. Т.: А хіба можна отримати томос без того, щоб увійти в Константинопольський патріархат?

– Польська православна церква не входила, але отримала (у 1924 р. – Ред.). Нам кажуть, – ви входьте, а потім отримаєте. Ми питаємо, коли? Відповідають, – може, за рік, може, за п’ять, а може, за десять. Тоді постає питання, а може, через сто років?

У. Т.: У якому статусі вони пропонували вам увійти?

– По-перше, я повинен був зректися патріаршества. Наша церква вже не називалась би патріархатом, а просто митрополією Константинопольського патріарха­­ту. Ми мали б обрати трьох кандидатів на Київський престол, а з них патріарх би вже обирав предстоятеля. До Синоду ми б пропонува­­ли трьох кандидатів на одне місце, а він із трьох обирав би одного. Тож умови для нашої церкви у складі Константинопольського патріархату були б гіршими, ніж для УПЦ у складі патріархату Московського.

У. Т.: А хто формулював ці умови? Сам Патріарх Варфоломій?

– Митрополит Галльський Емануїл (представник Вселенського патріархату в Європейському Союзі – Ред.) та генеральний секретар Синоду Константинопольської церкви архімандрит Елпідофор. Вони нам поставили ці умови, коли приїхали.

У. Т.: Це було для вас несподіванкою?

– Так. Коли я прочитав ці умови, то сказав – ні. Ми можемо ввійти на умовах Київської митрополії ХVІІ сторіччя, коли вона була у складі Константинопольського патріархату, але в усьому була незалежна. Тоді єпископи й козацтво самі обирали митрополита, самі ставили його і повідомляли про це Константинопольського патріарха, а той потім надсилав грамоту, що згодний на це.

У. Т.: Але все одно це була ­­б митрополія. І ви б мали зректися патріаршества. Ви були готові на це?

– Я був готовий відмовитися, щоб отримати автокефалію. Я ставив такі умови: протягом 2009 року ми повинні увійти до Константинопольського патріархату і в цей же рік вийти як визнана автокефальна церква.

У. Т.: А вже потім вибори патріарха…

– Так, саме так.

У. Т.: Яку роль у переговорах відігравав президентський Секретаріат?

– Вони сприяли входженню.

У. Т.: Тобто вони підтримували константинопольську модель?

– Вони її не знали. Коли була зустріч президента з єпископатом, ми пояснили, як ми все це бачимо.

У. Т.: І як він до цього поставився?

– Нормально. Не наполягає…

У. Т.: А хто в Секретаріаті голов­­ний архітектор схеми зі Вселенським патріархатом?

– Хто там архітектор, я не знаю. А до Вселенського патріарха ми літали з Віктором Балогою.

У. Т.: Які там були домовленості?

– Загальні. А потім вони привезли свої умови. Якщо ви хочете знати всю глибину… Між Москвою і Константинополем точиться боротьба за першість у світовому православ’ї. Москва хоче посісти перше місце як найбільша церква. А Константинополь хоче цьому завадити. Для Московської церкви дуже важливо, щоб Українська церква була в складі Московського патріархату, тоді вона одна більша за всі разом узяті. Константинопольський патріархат – перший за честю і ця першість ґрунтується ­­­на історії. Святі отці, вся культура – це все пов’язане з Константино­полем. Для того, щоб утриматися ­в такому стані, йому необхідно мати реальну силу. Ось він і намагається зараз усю діаспору підпорядкувати собі – незалежно від того, чи то російська, українська, румунська, сербська чи болгарська церкви. Щоб усі православні церкви, які перебувають у діаспорі, належали Константинопольському патріарха­­ту як Вселенському. І в цьому протистоянні дуже важливу роль відіграє Українська церква. Якщо вона буде з Москвою, то перевага буде на боці Москви. Якщо з Константинополем – перевага на боці Константинополя. Тому Константинопольський патріарх і хоче, щоб Українська церква відокремилася від Москви. Це його мрія – послабити Російську церкву. Тому він і бореться за Українську. Хоче її взяти собі, а коли відпустить – невідомо.

У. Т.: Ви кажете про постійну боротьбу між Московським і Вселенським патріархатами. Скажіть, а влітку 2008 року хто переміг?

– Я думаю, що ніхто з них не переміг. У якихось питаннях перемогла Україна. По-перше, весь православний світ звернув увагу на стан в Україні, і це є біль усього пра­­­во­слав’я. По-друге, Україна нагадала, що хрещення було в Києві, а не в Москві. Бо попередній ювілей, тисячоліття, проходив за московським сценарієм, а тепер Київ вніс поправ­­ку. І в цьому Київ також виграв.


БІОГРАФІЯ
Патріарх Філарет
Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату
(Михайло Антонович Денисенко)

23.01.1929 р. народився в селі Благодатне Амвросієвського р-ну Донецької області.

1946–1952 рр. навчався у Одеській духовній семінарії та в Московській духовній академії.

01.01.1950 р. пострижений у ченці з ім’ям Філарет.

1950–1966 рр. – шлях від ієродиякона до єпископа. Викладав у Московській духовній семінарії, був керуючим справами Українського екзархату, настоятелем подвір’я РПЦ при Александрійському патріархаті (Єгипет), управляючим Ризької єпархії, управляючим Середньоєвропейського екзархату, єпископом Віденським і Австрійським, єпископом Дмитровським, вікарієм Московської єпархії та ректором Московської духовної академії та семінарії.

З 14 травня 1966 р. – архієпископ Київський і Галицький, екзарх України і постійний член Священного синоду.

1968 р. зведений у сан митрополита.

Травень 1990 р. – місцеблюститель Московського патріаршого престолу.

27 жовтня 1990 р. став предстоятелем Української православної церкви з титулом «митрополит Київський і всієї України».

У листопаді 1991 р. від імені Помісного собору УПЦ звернувся з проханням про дарування повної канонічної незалежності Українській православній церкві.

У 1992 р. був усунутий від керівництва Української православної церкви Московського патріархату й позбавлений усіх ступенів священства. Рішення Собору РПЦ не визнав і очолив процес об’єднання Української автокефальної православної церкви з частиною Української православної церкви Московського патріархату в Українську православну церкву Київського патріархату. Був заступником патріархів Мстислава (Скрипника) та Володимира (Романюка).

20 жовтня 1995р. Помісним Собором УПЦ Київського патріархату обраний її предстоятелем з титулом Патріарха Київського і всієї Руси-України.
1997 р. – анафемствуваний Архієрейським собором Руської православної церкви.

Нагороджений радянськими орденами Трудового Червоного Прапора та Дружби народів. Кавалер орденів Свободи та Ярослава Мудрого І–V ступенів.



http://www.ut.net.ua/art/166/0/2297/



You can also read over 2 pages of comments if you go to the web site:
http://www.ut.net.ua/art/166/0/2297/

I have not been able to find anything from the EP verifying that this offer was made to the KP.

Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Father Borislav] #316685 03/27/09 02:56 PM
Joined: Mar 2002
Posts: 7,461
Diak Offline
Member
Offline
Member
Joined: Mar 2002
Posts: 7,461
Quote
but why exactly is it unreasonable to ask that a deposed and excommunicated man who became a pseudo patriot of Ukraine after he lost the election for the throne of Patriarch of Moscow and All Russia be removed from the post that he has no right to occupy?


He was elected by Synodal vote (unlike the first Patriarch of Moscow), parts of which were publically televised. Regardless of how those "outside" of this church feel, he was elected by a Synod of his brother bishops and they apparently felt he had the "right" to occupy the position vacated by Patriarch Dymytry upon his death. Patriarch Filaret left a position of security in the MP to be an assistant and consultor to Patriarch Mystyslav in a fledgling church without the economic and institutional assets of the MP, coming out of a chaotic persecution in an unsure time in a newly independent country. I suppose only God can judge his motives and thoughts at this point.

It is clear the majority of Orthodox in Ukraine identify themselves as UOC-KP presently. The recent addition of another 30+ parishes of the UAOC to the UOC-KP would seem to strengthen the movement for unification of a significant part of the UAOC with the UOC-KP.

The UOC-MP has admitted to rebaptism of UOC-KP in some places (by statement of Archpriest Hehorii Kovalenko of the UOC-MP on March 12). This sort of inflammatory attitude, along with the statement of Metropolitan Onuphry that the Holodomor was deserved, along with Metropolitan Vladimir saying autocephaly is not deserved, is apparently not endearing the UOC-MP with Ukrainian Orthodox faithful.

It is also interesting that at this year's meeting of the UOC-USA Metropolitan Council, that the condemnation of the UOC-KP, which had been an annual statement for several years previous, was not made. Metropolitan John of the UOCC has blessed the UOC-KP liturgical books in Ukrainian (rather than those published by the UOC-MP). I doubt an Orthodox hierarch would bless the essential books of liturgical services if he believed it to be a non-Church led by a layman.

Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Diak] #316704 03/27/09 05:11 PM
Joined: Apr 2006
Posts: 580
M
Miller Offline
Member
Offline
Member
M
Joined: Apr 2006
Posts: 580
Originally Posted by Diak
[quote] Metropolitan John of the UOCC has blessed the UOC-KP liturgical books in Ukrainian (rather than those published by the UOC-MP). I doubt an Orthodox hierarch would bless the essential books of liturgical services if he believed it to be a non-Church led by a layman.


Just to clarify the Ukrainian Orthodox Church of Canada recently issued a new edition of our prayerbook in the Ukrainian vernacular.

We do not use the books of either the UOC-MP or UOC-KP.

Also in all fairness to Boris, I should point out that our church in Canada was not under the late Metropolitan Mystyslav Skrypnyk before he left the USA to become Patriarch of the KP. The American-Ukrainians had a different history with the KP.

Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Miller] #316706 03/27/09 05:25 PM
Joined: Mar 2002
Posts: 7,461
Diak Offline
Member
Offline
Member
Joined: Mar 2002
Posts: 7,461
Quote
Just to clarify the Ukrainian Orthodox Church of Canada recently issued a new edition of our prayerbook in the Ukrainian vernacular.


Perhaps you have not seen the blessing of Metropolitan John for the UOC-KP service books included on the UOCC site:
http://www.uocc.ca/pdf/documents/Blessing%20of%20Books.PDF
"...I bless the use of the following publications of the Ukrainian Orthodox Church-Kyivan Patriarchate..."

I assume you are familiar enough with the Good Shepherd prayer book to realize that much, if not most of the liturgical texts included in the cited UOC-KP materials are not present in the Good Shepherd. The blessing of Metropolitan John (2008) for the use of the liturgical books of the UOC-KP occurred after his blessing of the publication of the Good Shepherd in 2007.

Quote
We do not use the books of either the UOC-MP or UOC-KP

I believe there are clergy of the UOCC who use UOC-KP liturgical materials in Ukrainian (with the blessing of Metropolitan John as per his letter).

Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Diak] #316789 03/28/09 12:27 PM
Joined: Jan 2007
Posts: 1,133
Father Borislav Offline
Member
Offline
Member
Joined: Jan 2007
Posts: 1,133
With all due respect, using the books published by the UOCKP does not in any way mean an acceptance of the canonicity of said denomination.

A nice translation does not guarantee communion in any way form or shape and as far as I know the Canadian Orthodox Church, and please correct me if I am wrong does not concelebrate with KP. The UOCUSA certainly does not, while we are allowed to concelbrate with MP.

Further there was no relationship between Vladyka Mstyslav of blessed memory and the current leader of KP. In a word, Vladyka Mstyslav did not approve of him for many reason including the fact that when the said individual was a bishop of MP he prevented Vladyka Mstyslav from having a panakhida on the grave of Shevchenko. Filaret actually called the POLICE to come and block off the grave.

Finally His Beatitude Volodymir Sabodan said that Ukraine needs to unite her Churches first, before seeking authocephally. With this I wholeheartedly agree.

If our people stop the petty fighting and unite under the only canonical jurisdiction in Ukraine, they can than ask for autocephally in 1 voice, and I assure you they will not be dinied.

Causing schisms, creating new Churches, ripping people away from the Body of Christ and denying them a valid sacramental life is no less than a travesty, a crime against God, and blasphemy against the Holy Spirit.






Re: UOC-KP Calls UAOC Hierarchy to Unification [Re: Father Borislav] #316865 03/29/09 12:41 AM
Joined: Mar 2002
Posts: 7,461
Diak Offline
Member
Offline
Member
Joined: Mar 2002
Posts: 7,461
Quote
A nice translation does not guarantee communion in any way form or shape and as far as I know the Canadian Orthodox Church, and please correct me if I am wrong does not concelebrate with KP. The UOCUSA certainly does not, while we are allowed to concelbrate with MP.


With all due respect returned, while it is certainly not a statement of full Eucharistic communion it does not make any sense for any Church to recommend the translations of a Church it does consider to be "legitimate". The message is not consistent nor clear.

If the Liturgy is the place of receiving the Holy Mysteries as well as the place of transmitting the immutable truth of Orthodoxy, again recommending the books of a Church which you have oppined the leader to be a layman does not make sense.

Quote
Further there was no relationship between Vladyka Mstyslav of blessed memory and the current leader of KP. In a word, Vladyka Mstyslav did not approve of him for many reason including the fact that when the said individual was a bishop of MP he prevented Vladyka Mstyslav from having a panakhida on the grave of Shevchenko. Filaret actually called the POLICE to come and block off the grave.

This interpretation of history does not appear to be shared by many in the UOC-KP nor the recent large influx of parishes or clergy who have moved from the UOAC to the UOC-KP. While I indeed believe Patriarch Mystyslav had mixed feelings and even misgivings about +Filaret, to say they had no relation or refused him to serve does not appear to be the case.

Quote
Finally His Beatitude Volodymir Sabodan said that Ukraine needs to unite her Churches first, before seeking authocephally. With this I wholeheartedly agree.

If our people stop the petty fighting and unite under the only canonical jurisdiction in Ukraine, they can than ask for autocephally in 1 voice, and I assure you they will not be dinied.


It is more a question of freedom of conscience to worship where and how one desires instead of "petty fighting". And the increasing majority of Ukrainians are making that choice. When the churches were "united" except for a very small minority of UAOC parishes the MP would not grant autocephaly. It seems rather facile to think it will ever be granted, and certainly Metropolitan Vladimir, united church or not, will not be the one to ask of it.

Quote
Causing schisms, creating new Churches, ripping people away from the Body of Christ and denying them a valid sacramental life is no less than a travesty, a crime against God, and blasphemy against the Holy Spirit.


I don't deny that schism is a terrible thing. But in reality no one was "ripped away" from anything - when given the chance to freely choose they have done so and are continuing to do so. As I mentioned your own UOC-USA also did not renew her usual annual condemnation of the UOC-KP activity within the US.

The opinion of the lack of a "valid sacramental life" is not one universally shared in Orthodoxy. Which gets back to my original point - why would the liturgical books of a church that denies "a valid sacramental life" be recommended for use?

Page 1 of 2 1 2

Moderated by  Father Anthony 

The Byzantine Forum provides message boards for discussions focusing on Eastern Christianity (though discussions of other topics are welcome). The views expressed herein are those of the participants and may or may not reflect the teachings of the Byzantine Catholic or any other Church. The Byzantine Forum and the www.byzcath.org site exist to help build up the Church but are unofficial, have no connection with any Church entity, and should not be looked to as a source for official information for any Church. All posts become property of byzcath.org. Contents copyright - 1996-2020 (Forum 1998-2020). All rights reserved.
Powered by UBB.threads™ PHP Forum Software 7.7.3